ВСЕУКРАЇНСЬКА ПРОГРАМА МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я «ТИ ЯК?
Війни та збройні конфлікти посідають особливе місце серед усіх видів надзвичайних ситуацій, оскільки завжди призводять до людських втрат, переміщень, стресів у житті багатьох людей.
Кожна людина народжується зі здатністю протистояти стресу, але в наш час цей запас стійкості швидко виснажується через війну та невизначеність.
Культура ментального здоров’я зараз важлива як ніколи.
ПРОПОНУЄМО ДО ПЕРЕГЛЯДУ ТА РОЗПОВСЮДЖЕННЯ
1) «Як стрес впливає на організм»
2) «Як залишатися психічно здоровими в умовах стресу»
Анімовані відеоролики, які попереджають, що під час стресу наші тіло та психіка перебувають у тривалій напрузі, яка впливає на роботу всіх органів та систем організму, та нагадує про повноцінне харчування, сон, спілкування та інші прості речі, які підживлюють наш внутрішній павербанк.
В публікації використані матеріали, що створені ГО «Безбар'єрність» спільно з МОЗ України за підтримки ВООЗ у межах Всеукраїнської програми ментального здоров'я за ініціативою Олени Зеленської
ВСЕУКРАЇНСЬКА ПРОГРАМА МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я «ТИ ЯК?
Війни та збройні конфлікти посідають особливе місце серед усіх видів надзвичайних ситуацій, оскільки завжди призводять до людських втрат, переміщень, стресів у житті багатьох людей.
Кожна людина народжується зі здатністю протистояти стресу, але в наш час цей запас стійкості швидко виснажується через війну та невизначеність.
Культура ментального здоров’я зараз важлива як ніколи.
ПРОПОНУЄМО ДО ПЕРЕГЛЯДУ ТА РОЗПОВСЮДЖЕННЯ
1) «Як стрес впливає на організм»
2) «Як залишатися психічно здоровими в умовах стресу»
Анімовані відеоролики, які попереджають, що під час стресу наші тіло та психіка перебувають у тривалій напрузі, яка впливає на роботу всіх органів та систем організму, та нагадує про повноцінне харчування, сон, спілкування та інші прості речі, які підживлюють наш внутрішній павербанк.
В публікації використані матеріали, що створені ГО «Безбар'єрність» спільно з МОЗ України за підтримки ВООЗ у межах Всеукраїнської програми ментального здоров'я за ініціативою Олени Зеленської
Агресія та хейт у соцмережах. Як реагувати?
Більшість українців усе ще перебуває в стані гострого стресу, тривалість якого уже досягає 4-5 тижнів.
1) Цьому стану притаманне так зване чорно-біле або бінарне мислення. Це когнітивне викривлення, яке прагне всі речі в світі поділити на хороші та погані, правильні та хибні, свої та чужі. Таке мислення є досить сприятливим підґрунтям для прояву агресії.
2) Крім того, з початку війни кожен проживає цілий калейдоскоп почуттів. Це і страх за своє життя або життя близьких людей, і злість на окупантів, і розпач від усвідомлення власного безсилля, і туга за нереалізованими планами, і втома від постійного напруження.
3) Коли такі почуття інтенсивні та тривалі — далеко не кожному вдається відшукати екологічний спосіб аби прожити їх. І тоді вони можуть трансформуватись у роздратування, сарказм, докори і, звісно, агресію.
4) Будь-який агресивний коментар є прихованим «запрошенням» до гри на психологічному рівні. Тобто автор коментаря, зазвичай несвідомо, очікує відповіді, переважно негативної.
А що робити, аби хейтерські повідомлення не псували настрій та життя?
Є декілька способів реагування:
1) Ігнорувати. Будь-яка відповідь на агресію — є вступом в гру. Особливість такої гри полягає в тому, що в ній немає переможців. Після контакту всі учасники взаємодії скоріш за все відчуватимуть ніяковість/розчарування/злість, але ніяк не радість та задоволення. Найкращим рішенням є рішення не грати в психологічні ігри.
2) Уточнювати. Якщо немає можливості уникнути контакту та не вступати в дискусію, тоді варто уточнювати, що саме співрозмовник має на увазі. Внаслідок особистих особливостей сприйняття деяка інформація може сприйматись інакше, ніж була озвучена. Нестабільний емоційний і психологічний стан може спричиняти такий ефект. А як вже зазначалось на початку — більшість людей все ще перебуває в стані гострого стресу.
3) Блокувати хейтерів. Якщо запропоновані вище способи не є дієвими у вашому випадку і необхідно захищати власні кордони — можна блокувати тих осіб, від агресії яких ви потерпаєте. Це нормально.
Універсальної рекомендації немає. Який із запропонованих способів реагування на хейт є найбільш прийнятним для вас — вирішуєте саме ви, виходячи з конкретних обставин.
Головне, зберігайте власний спокій!
Агресія та хейт у соцмережах. Як реагувати?
Більшість українців усе ще перебуває в стані гострого стресу, тривалість якого уже досягає 4-5 тижнів.
1) Цьому стану притаманне так зване чорно-біле або бінарне мислення. Це когнітивне викривлення, яке прагне всі речі в світі поділити на хороші та погані, правильні та хибні, свої та чужі. Таке мислення є досить сприятливим підґрунтям для прояву агресії.
2) Крім того, з початку війни кожен проживає цілий калейдоскоп почуттів. Це і страх за своє життя або життя близьких людей, і злість на окупантів, і розпач від усвідомлення власного безсилля, і туга за нереалізованими планами, і втома від постійного напруження.
3) Коли такі почуття інтенсивні та тривалі — далеко не кожному вдається відшукати екологічний спосіб аби прожити їх. І тоді вони можуть трансформуватись у роздратування, сарказм, докори і, звісно, агресію.
4) Будь-який агресивний коментар є прихованим «запрошенням» до гри на психологічному рівні. Тобто автор коментаря, зазвичай несвідомо, очікує відповіді, переважно негативної.
А що робити, аби хейтерські повідомлення не псували настрій та життя?
Є декілька способів реагування:
1) Ігнорувати. Будь-яка відповідь на агресію — є вступом в гру. Особливість такої гри полягає в тому, що в ній немає переможців. Після контакту всі учасники взаємодії скоріш за все відчуватимуть ніяковість/розчарування/злість, але ніяк не радість та задоволення. Найкращим рішенням є рішення не грати в психологічні ігри.
2) Уточнювати. Якщо немає можливості уникнути контакту та не вступати в дискусію, тоді варто уточнювати, що саме співрозмовник має на увазі. Внаслідок особистих особливостей сприйняття деяка інформація може сприйматись інакше, ніж була озвучена. Нестабільний емоційний і психологічний стан може спричиняти такий ефект. А як вже зазначалось на початку — більшість людей все ще перебуває в стані гострого стресу.
3) Блокувати хейтерів. Якщо запропоновані вище способи не є дієвими у вашому випадку і необхідно захищати власні кордони — можна блокувати тих осіб, від агресії яких ви потерпаєте. Це нормально.
Універсальної рекомендації немає. Який із запропонованих способів реагування на хейт є найбільш прийнятним для вас — вирішуєте саме ви, виходячи з конкретних обставин.
Головне, зберігайте власний спокій!
Які наслідки для організму має ПТСР
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) – реакція на травмуючі обставини.
ПТСР вважається серйозним розладом, який може призвести людину до знемоги чи нанести шкоду її соціальній, професійній та іншим важливим сферам життєдіяльності.
Переживаючи ПТСР, людина може відчувати:
• нездатність згадати важливі аспекти події;
• перебільшені негативні переконання чи очікування щодо себе/оточення;
• хронічний негативний емоційний стан;
• почуття відчуження;
• хронічну нездатність відчувати позитивні емоції;
• саморуйнівну поведінку;
• труднощі з концентрацією уваги та засипанням.
Також у людини з ПТСР можуть розвиватися хронічні або повторні переживання нереальності навколишнього світу (дереалізація). Це небезпечно тим, що світ/довкілля починає здаватися чимось нереальним, безбарвним і неживим.
Такий стан може включати зорові спотворення: розмитість, підвищення гостроти зору, спотворення відстані.
Особа, яка переживає ПТСР, доволі часто починає вважати, що вона якась не така. Такі думки змушують людину приховувати свій стан, соромитися його, а це стає на заваді для звернення по допомогу.
Кожна людина по-різному переживає травматичні події, а ПТСР це одна з реакцій на такі події, і тому це нормально у зв’язку з ненормальними обставинами.
Проте пам’ятайте, що краще завчасно звернутися до спеціаліста, аби не поглиблювати свій стан до критичної точки.
Які наслідки для організму має ПТСР
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) – реакція на травмуючі обставини.
ПТСР вважається серйозним розладом, який може призвести людину до знемоги чи нанести шкоду її соціальній, професійній та іншим важливим сферам життєдіяльності.
Переживаючи ПТСР, людина може відчувати:
• нездатність згадати важливі аспекти події;
• перебільшені негативні переконання чи очікування щодо себе/оточення;
• хронічний негативний емоційний стан;
• почуття відчуження;
• хронічну нездатність відчувати позитивні емоції;
• саморуйнівну поведінку;
• труднощі з концентрацією уваги та засипанням.
Також у людини з ПТСР можуть розвиватися хронічні або повторні переживання нереальності навколишнього світу (дереалізація). Це небезпечно тим, що світ/довкілля починає здаватися чимось нереальним, безбарвним і неживим.
Такий стан може включати зорові спотворення: розмитість, підвищення гостроти зору, спотворення відстані.
Особа, яка переживає ПТСР, доволі часто починає вважати, що вона якась не така. Такі думки змушують людину приховувати свій стан, соромитися його, а це стає на заваді для звернення по допомогу.
Кожна людина по-різному переживає травматичні події, а ПТСР це одна з реакцій на такі події, і тому це нормально у зв’язку з ненормальними обставинами.
Проте пам’ятайте, що краще завчасно звернутися до спеціаліста, аби не поглиблювати свій стан до критичної точки.
Емоційне оніміння: психічний розлад чи реакція на стрес?
«Вибухи вже не лякають...»
«Новини страшні, але я більше не можу плакати…»
«Мені здається, я нічого не відчуваю…»
Емоційне оніміння: психічний розлад чи реакція на стрес?
Поради від UNICEF
Емоційне оніміння — це певний процес (психічний та емоційний) відключення почуттів у відповідь на травмуючу подію.
ЕО може бути побічним ефектом ПТСР (посттравматичний стресовий розлад), тривоги або одним із симптомів депресії.
У деяких випадках такий стан може свідчити про те, що людина не готова боротися з негативними емоціями, тому відштовхує їх, щоб уникнути необхідності їх пропрацьовувати.
Люди, які відчули емоційне оніміння, описують це як «внутрішню пустоту», «повну відсутність емоцій» тощо.
Коли відчуваєте, що оніміння може бути у вас, спробуйте протидіяти цьому:
• рухайтесь;
• робіть фізичні вправи;
• робіть речі, які полюбляєте;
• нормалізуйте свій сон (не менше ніж 8 годин здорового сну);
• спілкуйтесь з рідними та друзями;
• додайте до раціону рослинну їжу.
Якщо ви не можете впоратися самостійно, то краще звернутися по допомогу до спеціаліста.
Нагадуємо, наші психологи чи психотерапевти готові вам допомогти. Опишіть коротко вашу ситуацію на tellme.com.ua, і наші спеціалісти зв’яжуться з вами. Це анонімно та безкоштовно.
Емоційне оніміння: психічний розлад чи реакція на стрес?
«Вибухи вже не лякають...»
«Новини страшні, але я більше не можу плакати…»
«Мені здається, я нічого не відчуваю…»
Емоційне оніміння: психічний розлад чи реакція на стрес?
Поради від UNICEF
Емоційне оніміння — це певний процес (психічний та емоційний) відключення почуттів у відповідь на травмуючу подію.
ЕО може бути побічним ефектом ПТСР (посттравматичний стресовий розлад), тривоги або одним із симптомів депресії.
У деяких випадках такий стан може свідчити про те, що людина не готова боротися з негативними емоціями, тому відштовхує їх, щоб уникнути необхідності їх пропрацьовувати.
Люди, які відчули емоційне оніміння, описують це як «внутрішню пустоту», «повну відсутність емоцій» тощо.
Коли відчуваєте, що оніміння може бути у вас, спробуйте протидіяти цьому:
• рухайтесь;
• робіть фізичні вправи;
• робіть речі, які полюбляєте;
• нормалізуйте свій сон (не менше ніж 8 годин здорового сну);
• спілкуйтесь з рідними та друзями;
• додайте до раціону рослинну їжу.
Якщо ви не можете впоратися самостійно, то краще звернутися по допомогу до спеціаліста.
Нагадуємо, наші психологи чи психотерапевти готові вам допомогти. Опишіть коротко вашу ситуацію на tellme.com.ua, і наші спеціалісти зв’яжуться з вами. Це анонімно та безкоштовно.
НЕ ДРІБНИЦІ – тут жодного лонгріду!
https://www.notrivia.com.ua/#hero
Сайт, був створений, як безпечний простір, де зібрані картки-гайди, які розкривають важливі питання, що турбують підлітків, допомагають розібратися з проблемами в стосунках і переживаннями, які загострила війна.
Тут є:
Телеграм-бот, який дозволяє перевірити емоційний стан
Консультації прямо в ньому у форматі переписки, якщо відчуєш необхідність. Підлітковий психолог чи психологиня точно допоможуть!
Практична інфа в картках
Освітні прямі етери
Не дрібниці пропонує багато корисного та цікавого!
НЕ ДРІБНИЦІ телеграм-бот https://t.me/no_trivia_bot
Дозволяє перевірити емоційний стан, розробили його разом із психологами й психологинями, щоб підліткам 13-18 років легше було розібратися в собі.
Практична інформація в гайд-картках:
# Батьки https://www.notrivia.com.ua/category/batki
# Зовнішність https://www.notrivia.com.ua/category/zovnishnist
# Емоції https://www.notrivia.com.ua/category/emociyi
# Дружба https://www.notrivia.com.ua/category/druzhba
# Кохання https://www.notrivia.com.ua/category/kohannya
# Сексуальність https://www.notrivia.com.ua/category/seksualnist
# Майбутнє https://www.notrivia.com.ua/category/maybutnie
Прямі етери в інстаграмі https://www.notrivia.com.ua/#eter
Як порозумітися з батьками, подолати сором’язливість, зрозуміти емоції…
Щотижня нова тема з обговореннями!
НЕ ДРІБНИЦІ – тут жодного лонгріду!
https://www.notrivia.com.ua/#hero
Сайт, був створений, як безпечний простір, де зібрані картки-гайди, які розкривають важливі питання, що турбують підлітків, допомагають розібратися з проблемами в стосунках і переживаннями, які загострила війна.
Тут є:
Телеграм-бот, який дозволяє перевірити емоційний стан
Консультації прямо в ньому у форматі переписки, якщо відчуєш необхідність. Підлітковий психолог чи психологиня точно допоможуть!
Практична інфа в картках
Освітні прямі етери
Не дрібниці пропонує багато корисного та цікавого!
НЕ ДРІБНИЦІ телеграм-бот https://t.me/no_trivia_bot
Дозволяє перевірити емоційний стан, розробили його разом із психологами й психологинями, щоб підліткам 13-18 років легше було розібратися в собі.
Практична інформація в гайд-картках:
# Батьки https://www.notrivia.com.ua/category/batki
# Зовнішність https://www.notrivia.com.ua/category/zovnishnist
# Емоції https://www.notrivia.com.ua/category/emociyi
# Дружба https://www.notrivia.com.ua/category/druzhba
# Кохання https://www.notrivia.com.ua/category/kohannya
# Сексуальність https://www.notrivia.com.ua/category/seksualnist
# Майбутнє https://www.notrivia.com.ua/category/maybutnie
Прямі етери в інстаграмі https://www.notrivia.com.ua/#eter
Як порозумітися з батьками, подолати сором’язливість, зрозуміти емоції…
Щотижня нова тема з обговореннями!